До вересневого саміту НАТО сформулює нову стратегію щодо війн в мережі. При цьому головним є питання про те, як застосовувати міжнародне право до війни через кібератаки.

Крок, який давно назрів

Міжнародне право регламентує питання про те, коли і за яких обставин може початися війна, а також які закони діють в умовах воєнних дій. У цю сферу входить і так зване міжнародне гуманітарне право. Воно, зокрема, визначає, хто є учасником війни, а хто ні, а також регулює поводження з військовополоненими і з культурними цінностями. Наприклад, держави можуть вести бойові дії тільки проти інших учасників війни і атакувати військові об'єкти, в той час як напади на мирних жителів і їх майно заборонені. 

Якщо міжнародно-правові норми, що регулюють ведення війн, стануть обов'язковими для інтернету, то країни Північноатлантичного альянсу будуть більшою мірою захищені від кібератак, вважає директор Центру з вивчення міжнародного права у Військово-морському коледжі США Майкл Шмітт. "Це важливий і давно назрілий крок. - Зазначає він. - Мене дуже турбує, що кібервійни починають, не знаючи про те, які закони на них діють. І це в наш час, коли кібератаки займають центральну роль у збройних конфліктах". 

Прямі і непрямі загрози для мирних громадян 

Військові операції все частіше ведуться у віртуальному просторі, але уряди багатьох країн досі не розробили чітких норм щодо цього. Кібератаки не можуть знищити об'єкт у фізичному плані, проте вони можуть мати катастрофічні наслідки для мирних жителів і їх власності, повідомляє Deutsche Welle.

Право на самооборону? 

Згідно ст.36 першого додаткового протоколу Женевських конвенцій про захист цивільного населення під час війни, держави зобов'язані застосовувати міжнародне право і щодо нових засобів і можливостей ведення військових дій. У 2013 році експертна група у складі 20 чоловік вивчила конкретні варіанти реалізації цих вимог і опублікувала результати дослідження в так званому "Талінском довіднику". 

У ньому експерти констатують, що міжнародно-правові норми ведення війни повинні діяти і у віртуальному світі. На їх думку, немає великої різниці в тому, застосовуються ці принципи на війнах, що ведуться за допомогою гармат  чи комп'ютерів. Кібератаки, що ведуть до жертв серед цивільного населення, повинні бути заборонені точно так само, як і повітряні нальоти на лікарні та школи. 

За словами Майкла Шмітта, набагато складніше відповісти на питання про те, коли кібератака порушує заборону ООН на застосування насильства, і в яких випадках атакована держава може застосувати силу для відображення кібернападу. Експерти зійшлися в думках про те, що держави мають право відповісти на кібератаку, яка завдала не тільки віртуальний, але й реальний збиток. У цьому випадку вони - в рамках норм про самооборону статуту ООН - також можуть застосувати силу, чи то у вигляді кібератаки або повітряного удару.

Кнопки соціальних мереж

Сподобалось? Поділись новиною з друзями, клікнувши на кнопку улюбленої соц.мережі:

Цікаво? Розкажи друзям

Архів новин

Читайте нас у "ВКонтакті"

Наверх